Американська парфумерна традиція як самостійний стиль склалася в середині XX століття, з появою на ринку фірм Estee Lauder і Elizabeth Arden. Американські парфуми на всіх пахнуть практично однаково, у них немає ділення на ноти. Багатьом це подобається, аромат здається більш цілісним, тому останнім часом американська традиція стала настільки впливовою, що все більше французьких парфумів виконуються в цьому стилі - Angel від Thierry Mugler, Organza Indecence від Givenchy. Є у американської традиції багато супротивників, що затверджують, що така парфумерія дуже примітивна. Аромати для американок повинні були бути: стійкими, щоб витримати довгий робочий день, зручними у використанні, достатньо сильними, яскравими, щоб навіть в просторому приміщенні жінка могла ароматом заявити про себе. Цим принципам американці вірні і зараз, пригадаємо такі яскраві приклади парфумерії США, як 5th Avenue від Elizabeth Arden, Romance від Ralph Lauren, Tommy Girl від Tommy Hilfinger. Окрім французької і американської парфумерії, існує також ряд не таких впливових, але не менш самобутніх і цікавих парфумерних традицій.

Дуже старою є італійська парфумерія, яка розвивалася паралельно з французькою, і багато що запозичила у неї. Останні 20 років вона стала більше тяжіти до американської парфумерної традиції. Італійці більше всього люблять випускати глибокі, дуже солодкі аромати, віддаючи перевагу квітковим і фруктовим нотам, також прянощам. Такі аромати вважаються сексуальними і збудливими. Приклад італійської парфумерії - аромат Dolce&Gabbana від однойменного парфумерного будинку, Laura by Laura Biagiotti, Versace Woman.

Більшість французьких і американських парфумерних будинків говорять про свою вікову історію, італійці гордяться тим, що їх компанія молода і сучасна і її парфумерія не має нічого спільного з тим, що було раніше. Вони уміло користуються своєю парфумерною традицією, яка знайшла віддзеркалення в неперевершеному відчутті краси і стилю. У Італії поняття "краса" розвивалося століттями і було пов'язане з такими сферами як скульптура, живопис, література.

Дорога авторська парфумерія в Німеччині з'явилася лише в кінці 70-х років. Німецька парфумерна традиція, якщо не рахувати причетності до історії одеколону, склалася багато в чому завдяки появі таких дизайнерський фірм, як Jil Sander, Escada, Joop! Німецька парфумерія уникає переважання модних квіткових аспектів і все більш виразно виробляє власний неповторний почерк. Складно сказати, до якої традиції вона ближча - французької або американської, чіткої лінії немає. Такі духи, як Escada Sentiment, Sander Pure від Jil Sander, Innocence від Chloe - характерні німецькі парфуми. Японськая парфумерія стала широко відома з визнанням японських дизайнерів одягу, а також із зростанням популярності марки Shiseido. Самі японці зазвичай рідко використовують парфуми, їх творіння завжди стримані.

Японська парфумерія не виглядає по-європейськи шикарною, але при цьому дуже дорога, і не випадково. У японському косметичному магазині людина може годинами милуватися, як в музеї, вишуканими лініями начебто простих баночок і флаконів, вдихати тонкі аромати духів. У Японії уміли помічати і цінувати красу кожної миті. Японські аромати - це квіткові, квітково-океанічні, зелені або озонові духи, рідше деревинні, але майже зовсім немає солодких, східних. Пригадаємо духи Kenzo, Issey Miyake, Yohji Yamamoto. Кажучи про парфумерію Kenzo, ми чудово усвідомлюємо, що живе сам дизайнер у Франції і духи для нього роблять там же, як і для інших японських дизайнерів, але філософія і підхід до справи, загальний стиль все одно особливий, нерозривно пов'язаний з Японією.

Всі традиції країн світу багаті і по-своєму цікаві. Не варто віддавати перевагу тільки французьким або американським духам. Ви можете експериментувати, купивши німецькі або японські духи, або здивувати італійським парфумом.