| натуся-галюся | Дата: Понеділок, 09/11/16, 13:20 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 996
Статус: Offline
| Ініціаторами створення київської команди "Динамо" в листопаді 1927 року стали Сергій Барминський та Микола Ханников. Динамівці спочатку демонстрували вельми скромну техніку, погано розбирались в тактичних побудовах, але діяли злагоджено, бойовито, відразу заявивши про себе як про команду, що шукає щастя біля воріт суперника.
Перший зафіксований у хроніках матч київські динамівці провели 17 липня 1928 року з одеським "Динамо". Результат зустрічі - 2:2. А першим серйозним випробуванням для молодого колективу став товариський матч у липні 1928 року з динамівцями Москви. Більш досвідчені москвичі перемогли з великим рахунком - 6:2.
Йшов час. Команду поповнювали здібні новачки, які додали партнерам любов до філігранної роботи з м'ячем, ігрової дисципліни. Матчі за участю київського "Динамо" почали збирати повні трибуни. В довоєнні роки за киян виступало кілька поколінь футболістів. Вони представляли різні футбольні школи та допомагали народженню своєрідного, з власним почерком ансамблю, що демонстрував високу виконавчу майстерність.
Велика роль у становленні майбутнього флагману вітчизняного футболу належить киянам з самого першого складу. Нагадаємо імена найвідоміших поміж них: Ідзковський, Рейнгольд, Трофимов, Терентьєв, а також Гончаренко, Махиня, Коротких, москвич Щегодський, одесити Малхасов, Піонтковський, Трусевич, Лівшиць, харків'янин Фомін, дніпропетровці Лайко, Гребер та інші.
1936 рік став переломним в організаційному плані: вперше було проведено чемпіонат СРСР для клубних команд. Його відкривали динамівці Києва, що було визнанням майстерності футболістів із столиці України. 24 травня 1936 року "Динамо" приймало одноклубників з Москви. На поле затишного стадіону на Петровській алеї вийшли Ідзковський (Трусевич), Волін, Ліфшиць (Кузьменко), Фомин, Тютчев, Гребер, Шиловський, Паровишников, Щегодський, Комаров, Махиня.
Результат зустрічі виявився не на користь господарів. Кияни поступилися з великим рахунком - 1:5. Перший м'яч у їхні ворота забив В.Павлов. Згодом він подвоїв рахунок. Ще три голи провели В. Смирнов, М. Семичасний та М. Якушин. Лік забитим м'ячам київського “Динамо” в чемпіонатах СРСР відкрив Микола Махиня. В наступних матчах кияни виступали більш вдало, перемігши ленінградську "Красную Зарю" (7:2), ленінградське "Динамо" (1:0), московські команди ЦДКА (6:1) та "Локомотив" (2:0) й програвши лише "Спартаку" (1:3). Динамівці Києва посіли почесне друге місце.
Осінній чемпіонат 1936 року не приніс киянам лаврів - тільки шосте місце. Проте в наступному сезоні були завойовані бронзові медалі, а 1938 року, в чемпіонаті за участю 26 команд, динамівці посіли почесну четверту сходинку, ставши рекордсменами за кількістю забитих в чемпіонаті м'ячів - 76. Тоді ж семеро наших футболістів: Микола Трусевич, Микола Махиня, Володимир Гребер, Йосип Ліфшиць, Іван Кузьменко, Віктор Шиловський та Петро Лайко були включені до списку 55 кращих гравців країни.
Турніри 1939 та 1940 років київські динамівці закінчили восьмими, а в чемпіонаті СРСР 1941 року встигли провести лише дев'ять матчів… Розпочалась Велика Вітчизняна війна. Серед захисників Вітчизни були й футболісти київського клубу. Багато з них були нагороджені орденами та медалями, а ті, кому не вдалося вирватись з оточення, виявили себе відважними патріотами в тилу ворога. Влітку 1942 року кияни здолали в "матчі смерті" фашистську команду "Люфтваффе" - 5:3, після чого чотирьох футболістів - Миколу Коротких, Миколу Трусевича, Івана Кузьменко та Олексія Клименко - було страчено…
Перший матч, що розпочав історію міжнародного життя "Динамо", відбувся 14 вересня 1929 року. Суперником киян була робоча команда Нижньої Австрії. Відсутність ігрового досвіду призвела до того, що перший млинець вийшов для динамівців глевким: вони поступились гостям - 3:4. Рахунок голам у міжнародних зустрічах відкрив М. Малхасов. Ще два м’ячі забили К.Піонтковський та М.Печений.
Київські футболісти стали з'являтися у складі збірної СРСР. Динамівці зробили великий внесок у перемогу України над потужним на той час суперником - збірною Туреччини. В 1933 році українці перемогли турецьку команду з рахунком 3:2 (хет-трик на рахунку К.Щегодського), а в 1934-му - 4:3.
дружба! Вообще нужно ли это понятие? Чтоб лишний раз понять, что друг может быть предателем?! Наверно нужно. Ведь кроме того, как подставлять, дружба учит еще и прощать.
|
| |
| |
