| натуся-галюся | Дата: Понеділок, 09/11/16, 13:19 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 996
Статус: Offline
| Нелегко було комплектувати команду в перші повоєнні роки. З попереднього складу залишились Антон Ідзковський, Микола Махина, Макар Гончаренко, і всі вони вже були ветеранами. Тренерська лихоманка також не сприяла швидкому відродженню "Динамо". За виключенням чемпіонату 1947 року, коли кияни під керівництвом Михайла Бутусова фінішували четвертими, вони довго нічим не радували армію багаточисельних прихильників.
У перші повоєнні роки київське "Динамо" поповнила ціла група вихідців з закарпатських клубів: В.Годничак, Е.Юст, З.Дерфі, З.Сенгетовський, М.Коман, Д.Товт та інші. Багато з них з часом стали відомими майстрами, а першим успіхом стала перемога в турнірі дублерів у сезоні 1949-го.
Переломним став сезон 1951 року, напередодні якого колектив очолив Олег Ошенков. Новий тренер рішуче ввів до основного складу молодь, що добре зарекомендувала себе в дублі, різко скоротив зимові канікули підлеглих, запропонувавши їм серйозну програму фізичної підготовки, що включала в себе спортивні ігри, різноманітні вправи і, навіть, бокс.
Вже в наступному чемпіонаті, що проходив в одне коло в Москві, ця копітка тренерська праця принесла перші результати. Несподівано для суперників київські динамівці з середнячків перетворились в одного з фаворитів. На фініші вони, правда, дещо здали, але все-таки вибороли срібні нагороди, пропустивши вперед московський "Спартак".
Перша велика перемога підопічні Ошенкова здобули 1954 року, в розіграші Кубка СРСР. На шляху до фіналу кияни здолали опір вільнюського "Спартака" - 4:2 і такі сильні клуби, як московський "Спартак" - 3:1, ЦДКА (нинішнє ЦСКА) - 3:1 (у додатковий час), ленінградський "Зеніт" - 1:0 (також у додатковий час).
У фіналі, на московському стадіоні "Динамо", киянам протистояв маловідомий, але від цього не менш небезпечний, єреванський "Спартак". Тисячі москвичів стали свідками захоплюючої дуелі Коман - Затикян. Вона продовжувалась усього декілька секунд, але за цей короткий проміжок часу наш земляк зумів проявити свої найліпші якості: витримку, стійкість, впевненість, високу техніку, футбольну хитрість. Кришталевий гол Комана відкрив нам шлях до першої великої перемоги.
Виграш Кубка СРСР у 1954 році став першим, і далеко не останнім, великим успіхом київського "Динамо". Особливо плідними стали 60-ті роки.
Наприкінці 50-х динамівці оновили склад. Пішли Є.Лемешко, Л. Остроушко, Е.Юст, М.Романов, Ю.Шевченко, В.Соболєв. Поповнили лави С.Богачек, І.Секеч, В.Лобановський, Є.Снитко, О.Гаваші, В.Турянчик, Й.Сабо. Молодь заграла енергійно та темпераментно. Набуваючи досвіду у внутрішньому чемпіонаті, вона підкріплювала його участю в міжнародних матчах.
У ті роки "Динамо" очолював відомий у минулому гравець ЦДКА В'ячеслав Соловйов. Але підгрунтя йому, якщо можна так висловитись, готував той самий Олег Ошенков. Сезон 1960 року приніс киянам "срібло".
А в сезоні 1961-го "Динамо" вперше виграло чемпіонат СРСР. На 4 очки команда зі столиці України випередила московське "Торпедо". Це був перший випадок в історії першостей Радянського Союзу, коли звання чемпіона країни виборов немосковський клуб.
Золоті медалі отримали: О.Макаров, М.Кольцов, В.Щегольков, А.Сучков, В.Ануфрієнко, Й.Сабо, Ю.Войнов, В.Турянчик, В.Серебряников, О.Базилевич, А.Біба, В.Трояновський, В.Лобановський, В.Канєвський. На тренерському містку перебував В'ячеслав Соловйов, а допомагав йому Михайло Коман.
Варто відзначити й появу динамівців у складі збірної СРСР. Так, Макаров, Фомин і Войнов виступали у відбіркових матчах чемпіонату світу 1958 року, а на Мундіаль до Швеції вирушили Войнов і Єрохин.
Заслужений майстер спорту Юрій Войнов відіграв ключову роль у перемозі збірної СРСР на Кубку Європи в 1960 році. За підсумками турніру наш півоборонець увійшов до
дружба! Вообще нужно ли это понятие? Чтоб лишний раз понять, что друг может быть предателем?! Наверно нужно. Ведь кроме того, как подставлять, дружба учит еще и прощать.
|
| |
| |
