Менструація - частина менструального циклу жіночого організму, відторгнення функціонального шару ендометрія, що супроводжується кровотечею. Перша менструація (вона називається менархе) у більшості сучасних дівчаток буває у 12—14 років (у середньому в 13 років і кілька місяців), помічено, що частіше вона буває в зимовий період. Вона є ознакою того, що основні зв'язки в системі регуляції жіночих ста¬тевих органів уже сформовані. Однак ця система далеко не завжди функціонує стійко, тому нерідко регулярний менструальний цикл встановлюється не відразу, у більшості дівчаток це відбувається протягом від півроку до півтора року.
Менархе не є ознакою статевої зрілості, а всього лише свідчить про настання другого етапу статевого дозрівання — остаточного дозрівання репродуктивної функції жіночого організму. Справжня статева зрілість передбачає не тільки здатність до зачаття, а й до виношування плоду, до народження дитини, її виходжування й вигодовування, а також і до її виховання. Саме з цієї причини дівчина визнається законом готовою до заміжжя лише у 18 років.
Звичайно менструації з'являються регулярно, через однакові проміжки часу, частіше — 28 днів, рідше — через 21 день або ж З0—32 дні. За спостереженнями гінекологів у 60% жінок спостерігається 28-денний цикл, у 28% —21-денний, у 10—15% — ЗО—35-денний. Тривалість менструацій в середньому 3—5 днів. За час кожної менструації буває приблизно 50—200 см3 кров'янистих виділень, при цьому самої крові втрачається лише 25—30 см3 (це значно менше, ніж вважали раніше), решта — секрет залоз, розміщених у слизовій оболонці матки. Менструальні виділення не зсідаються, оскільки, по-перше, кров значно розбавлена виділеннями залоз і, по-друге, в цих виділеннях містяться ферменти, які перешкоджають її зсіданню. Це важливо знати: виділення при нормальній менструації не повинні відходити згустками, наявність останніх — ознака маткової кровотечі, і в цьому випадку необхідно звернутися до лікаря-гінеколога.
Нормальна менструація не супроводжується хворобливими відчуттями, однак не вважається відхиленням від норми і наявність під час місячного невеликої важкості і легкої болісності внизу живота, деяке погіршення самопочуття.
Менструальний період триває в середньому близько 35 років: від менархе до 45—50-річного віку. Характер місячного не залишається постійним. Наприклад, він може змінюватися після родів, з початком статевого життя, після аборту. В останньому випадку на якийсь час або постійно може змінюватися тривалість менструального циклу. Наприклад, він подовжується на 2—3 дні.
У всіх країнах сьогодні в середньому відзначається більш раннє настання менархе, що пов'язано із загальним прискоренням розвитку організму (акселерація). Однак це не означає, що в кожної дівчинки менархе повинно з'явитися обов'язково у 12—13 років; не вважається патологією і більш пізнє її настання — у 15—17 років. Певне значення щодо цього мають сімейна схильність (наприклад, пізнє настання менархе у матері), особливості конституції (у повних дівчаток менархе звичайно буває раніше, у худорлявих, навпаки, пізніше середнього строку), а також матеріально-побутові умови (за спостереженнями зарубіжних гінекологів, у дівчаток з менш забезпечених верств суспільства менархе настає пізніше). Розвиток і становлення менструальної функції можуть затримуватись у зв'язку з посиленими заняттями спортом. Особливо це характерно для спортивної гімнастики, і, навпаки, цього не спостерігається при заняттях плаванням.
Менархе є ознакою настання важливого етапу в розвитку організму, а також розвитку власне репродуктивної функції. Тому кожна жінка повинна чітко пам'ятати точну дату настання менархе, строк, протягом якого місячне стало регулярним і встановився його постійний тип, а також особливості самопочуття в період, який безпосередньо передував менархе, і в період встановлення регулярного менструального циклу. Ця інформація може стати важливою для гінеколога в разі виникнення яких-небудь порушень репродуктивної функції.