Суть менструального циклу полягає ось у чому. Для успішного зачаття й наступного розвитку дитини необхідні особливі умови в матці і особливий стан організму жінки. Постійно перебувати в цьому стані максимальної готовності організм не може. У стан найвищої готовності до зачаття й виношування плоду організм жінки приходить періодично. Менструальний цикл і є відображенням цієї періодичності. У менструальному циклі в цілому виділяють яєчниковий, матковий і гіпоталамогіпофізарний цикли.

В яєчнику під впливом гормонів гіпофіза відбуваються регулярні зміни, які зводяться до трьох фаз. Перша фаза — розвиток фолікула. На момент народження в яєчниках дівчаток міститься понад 100 тис. (до 400 тис.) первинних фолікулів, до періоду статевої зрілості їх залишається лише 35—40 тис, протягом менструального періоду з них дозріває лише 450—500 (тобто відповідно до загальної кількості менструацій за весь менструальний період); решта фолікулів зазнає зворотного розвитку. Фолікул має вигляд пухирця, всередині кожного фолікула міститься незріла яйцеклітина.

У першій фазі яєчникового циклу під впливом вироблюваного гіпофізом фолітропіна починається ріст кількох фолікулів. Темпи їх розвитку неоднакові, й незабаром один з них, найбільш повноцінний, випереджає інші й починає справляти на них специфічний вплив, який приводить до їх зворотного розвитку, а потім і до повного розсмоктування. В результаті кожного менструального циклу дозріває тільки один фолікул. Процес дозрівання фолікула займає першу половину циклу (тобто перші два тижні при 28-денній його тривалості). За час розвитку фолікула яйцеклітина збільшується в 5—6 разів і стає здатною до запліднення.

Дозрілий фолікул складається із зовнішньої сполучнотканинної оболонки (теку), внутрішньої зернистої оболонки і яйцеклітини, яка оточена особливою рідиною. Ця рідина й оболонка фолікула містять значну кількість жіночих статевих гормонів естрогенів. Загальна кількість цих гормонів в організмі жінки складається з гормонів, які постійно виробляються всіма фолікулами яєчників, а також тих, що виходять з дозрілого фолікула в момент овуляції.

Після дозрівання фолікула відбувається його розрив і вихід з його порожнини зрілої, готової до запліднення яйцеклітини. Це друга фаза яєчникового циклу — овуляція. Яйцеклітина разом з частиною зернистої оболонки і фолікулярної речовини потрапляє в черевну порожнину, де підхоплюється особливими відростками маткової труби (фібріями) і надходить в саму трубу, в розширеній (імпулярній) частині якої й відбувається запліднення. Якщо ж запліднення не відбувається, то яйцеклітина за 12—24 години гине. При 28-денному менструальному циклі овуляція відбувається між 13-м і 15-м днями — цей час найсприятливіший для запліднення.

Безпосередньо в момент овуляції деякі жінки відчувають легке нездужання й невелику болісність внизу живота, короткочасне підвищення температури. При достатній спостережливості жінка може досить точно визначити момент овуляції. Однак іноді овуляція супроводжується сильним болем у нижній частині живота (внаслідок посилених скорочень маткових труб або матки), а також невеликим виділенням крові, що симулює менструацію. Явище це вважається цілком нешкідливим для здоров'я.

Оскільки дозрілий фолікул готовий до розриву протягом кількох днів, строк овуляції може зсуватися. У деяких жінок овуляція може настати при статевому контакті в межах 3—4 днів перед нормальним її строком. У таких жінок вагітність виникає з більшою ймовірністю, їм же важче користуватися з метою її попередження так званим фізіологічним методом: при цьому враховуються строки початку менструації, день овуляції, а також строк життя сперматозоїда в статевих шляхах (в середньому близько 48 годин). Важче користуватися цим методом також тим жінкам, менструальний цикл у яких триває 21 день; вагітність у них настає частіше.

На місці фолікула, що розірвався, утворюється жовте тіло — скупчення клітин, які виробляють прогестерон (його назва в перекладі означає «той, що готує до продовження роду»). Ці клітини утворюються із залишків зернистої оболонки на місці фолікула, який лопнув. Розвиток жовтого тіла (третя фаза яєчникового циклу) відбувається під впливом лютропіну, утворення з жовтим тілом прогестерону — під впливом лютеотропного гормону гіпофіза.

Якщо відбулося запліднення яйцеклітини, то жовте тіло починає швидко рости й досягає розмірів лісового горіха. Воно активно функціонує протягом перших місяців вагітності. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, то після приблизно двох тижнів існування (тобто останнього, 28-го дня менструального циклу) починається зворотний його розвиток: відбувається загибель клітин, запустіння судин і розростання сполучної тканини і на його місці залишається рубець, який згодом теж зникає. З моменту зворотного розвитку жовтого тіла його клітини припиняють вироблення прогестерону.

Таким чином, організм жінки протягом менструального циклу перебуває поперемінно під впливом двох різних видів гормонів — спочатку це естрогени, а потім прогестерон.
Гормони гіпофіза однаково впливають на обидва яєчники, останні ж функціонують поперемінно. Фолікул, який викликає розсмоктування відсталих у розвитку фолікулів свого яєчника, лише затримує на певній стадії розвиток фолікулів другого яєчника. Після овуляції, коли знову виникають умови для росту всіх фолікулів, лідером виявляється один з цих фолікулів другого яєчника, які затримались у розвитку.

Під впливом естрогенів і прогестерону в матці відбуваються циклічні зміни. Існують чотири фази маткового циклу. Перша фаза — регенерація (відновлення функціонального шару після попередньої менструації) — починається з 5—6-го дня від початку менструації. Друга фаза — розростання функціонального шару (він потовщується в 4—5 разів, у ньому розвивається велика кількість залоз) — триває до середини менструального циклу, тобто до 14-го дня при 28-денному циклі. Перші дві фази відбуваються під впливом естрогенів. Третя фаза — секреція — триває з середини до кінця циклу (тобто з 15-го до 28-го дня). У цей час під впливом прогестерону функціональний шар слизової оболонки стає найбільш підготовленим до прийняття заплідненої яйцеклітини. У слизовій оболонці в цей час нагромаджуються різні корисні речовини — глікоген, кальцій, фосфор та інші, необхідні для розвитку яйцеклітини. Якщо запліднення не відбувається і яйцеклітина гине, то настає остання, четверта фаза циклу — розпадання функціонального шару і його відторгнення; саме це і є менструацією. Таким чином, менструація означає одночасно кінець попереднього і початок наступного циклу.

Циклічні зміни в матці, обумовлені фазами яєчникового циклу. Останні ж пов'язані із змінами активності гіпофіза, який виробляє згадані раніше фолітропін, лютропін і лютеотропний гормон. Виділення їх гіпофізом також відбувається циклічно, що в свою чергу пов'язано з циклічною діяльністю гіпоталамуса. Циклічні зміни в нейроендокринній системі і статевих органах протягом менструального циклу супроводжуються і змінами в загальному стані жінки. Перед менструацією нерідко спостерігається дратівливість, підвищена збудливість або, навпаки, стомлюваність і сонливість. Після менструації звичайно відзначається почуття бадьорості і прилив сил. У перед менструальному періоді трохи частішає пульс і підвищується артеріальний тиск, на кілька десятих градусів підвищується температура тіла, зростає кількість еритроцитів, гемоглобіну й лейкоцитів у крові. Під час самої менструації спостерігаються аналогічні відхилення в протилежний бік, а після менструації всі ці зрушення вирівнюються.