Андій Кузьменко (Кузьма) народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 долі. Мати Андрія – викладач музики, батько – інженер. Був єдиною дитиною в сім'ї, має двоюрідну сестру Тетяну і двоюрідних братів – Михайла і Ярослава. За словами самого Кузьми, з дитинства він був „козирним чуваком”. Формування особистості проходило під впливом мами. Він частенько згадує, як з дитинства (з іншого класу) мати „резиновим тапочком заганяла його в музичну школу”, якові він закінчив по класу фортепіано.

У дитинстві Кузьма мріяв статі водієм сміттєвоза. „Романтично!” – зізнався він. Перше проявлення творчої особистості Кузьми відбулося в три роки, коли він вийшов на сцену в дитячому садочку, для того аби розповісти віршик, „пошукав очима маму, і, не знайшовши її, розплакався”. Була і ще одна історія. „коли я був маленьким, мені було десь 3 рочки, батьки зробили мені з фанери „електрогітару”. Я тільки одну пісню і співав. Це була „червона рута”. Тоді це був дикий шлягер, як і зараз”.

Першим поштовхом до меломанії була пісня The Beatles „Lady Madonna”, якові Кузьма почув на збірнику зарубіжної естради в 1979 році, коли йьому було 10 років. „я не розумів, що її виконують Бітли, - згадує Кузьма, - я прочитавши назву на конверті значно пізніше. Міні здивувало інше: наскільки простою виявилася музика і наскільки сильно вона вставляла... Я зробив електрогітару з фанери, розмалював як має бути і почав лабати на ній... Зігравши цю мелодію на своєму піаніно, я відчув такий душевний підйом, що почав придумувати мелодії сам. Я пересвідчився в тому, що кожен може придумати щось таке, що зрозуміють тисячі, мільйони людей. І це досить не важко технічно – потрібно тільки вкласти душу і мізки”.

Протягом останніх років самбірського періода життя Кузьма захопився музикою disco, особливо Boney M. „я ніколи не відвідував дискотеки і танці, - згадує він, - а сидів вдома і затирав свої платівки”.

У 1981 році, коли Кузьмі було 13 років, його зрадив кращий друг. Нічого конкретного про цю історію Кузьма ніколи не розповідає, алі видно, що він не забув цю подію. „це був удар, - згадує Кузьма, - я просто не хотів залишатися в одному місті з людиною, яка насрала на нашу дружбу”. Відомо, що тієї хлопець був однокласником Кузьми і його єдиним іншому.

Зрозумівши проблему свого сина, батьки переїхали в Новояворівськ – маленьке індустріальне містечко недалеко від Львова. Отут мати влаштувалася вчителькою в музичну школу, де викладала гру на фортепіано.

Кузьму влаштували в школу №1 з поглибленим вивченням англійської мови. Через ті, що Новояворівськ знаходиться ближче ві Польщі ніж Самбір, Кузьма відкрив для собі річ, яка і зараз займає важливе місце в його житті: польське радіо і телебачення. Вільно володівши польською мовою, Кузьма міг цілими днями слухати найсучаснішу музику і дивитись польські телепрограми. Зараз це захоплення запозбавилося й у Києві він встановив супутникову антену, для того, аби дивитися „Polsat 2”. Сьогодні для Кузьми немає кращого відпочинку, ніж у суботу ввечері подивитись польське телебачення.

Змінилося дещо й у характері Кузьми. „звичайно, я був егоїстом, тому що належавши до категорії „єдина дитина в сім'ї”. Як це не дивно, алі в школі до 8 класу вчився нормально, алі потім планка дала тріщину і я зїхав... З зажоволденням згадую про ті, що мі тоді почали грати музику”.

У 1983 році Кузьма почув по третій програмі польського радіо і передачі „весь цей доля” американську групу EXPLOITED, яка захопила його і назавжди змусила полюбити панк-доля. Кузьма говорити, що ця музика увімкнула в ньому зовсім іншу людину. Він ставши танцювати, ходити на дискотеки і розповсюджувати панк серед молоді. Так з'явилася група „ланцюгова реакція”. Для репетицій групи використовувався актовий зал школи, де вчився Кузьма – завуч – добряга давши їм від нього ключі.

Група грала на танцях; у тієї годину було модно, коли на танцях грала жива група. Співали українською, англійською та російською мовами. Кузьма мав шалену популярність у школі, граючи на дискотеках. Хоча сам Кузьма вся година говорити: „Ми не були панками, ми панкували!”.

Ламаючи самороблені „весла”, зварйовані та злі хлопці висловлювали свій протест проти несправедливостей світу. „за нами слідкувала міліція, адже більшість години мі записували панківські альбоми, причому кожен раз нові.”

Займаючись панком-долею, Кузьма поступово захопився стилем нью-романтік, який саме в тієї годину ставши неймовірно популярним. З'явилась велика кількість польських груп, які грали саме в цьому напрямку, і разом з всесвітньо відомими DEPECHE MODE, THE CURE, ALPHAVILLE, ULTRAVOX смороду ввели юного Кузьму у світ неоромантики. „В 1982 році, - казе Кузьма, - я вважав собі єдиним на весь Радянський Союз, хто слухав групу DEPECHE MODE.”

У 1985 долі Кузьма закінчив школу і, мріючи статі лікарем-неврологом, намагався вступити у Львівський Медінститут, алі це йому не вдалося по деяким особистим причинах.

Вже через рік Кузьма познайомився з Володимиром Шкондою, з яким смороду малі подібні смаки. Спочатку овни тільки слухали музику, а пізніше почали її грати. Володя був гітаристом, Кузьма грав на піаніно. Цю „групу” Кузьма вважає першим етапом появи СКРЯБІНА.

У 1987 році, після повернення з армії, Кузьму погодились перевести до Львова на ... факультет стоматології. За навчання необхідно було заплатити, а потрібної суми в Кузьми не було. Це відбило в нього усіляке бажання займатися медициною, тому що стоматологія була цому нецікава. Алі через наполегливі вимоги батьків Кузьма все-таки продовжував навчання. Мати Кузьми, яка була найближчим радником, завжди вважала, що в її сина велике майбутнє в медичній справі. Алі Кузьма не переставав займатится музикою... „я навіть на перші курси інститута ходив з нормальною панківською зачіскою і ховав це всі під бейзболкою”.

У 1987 році він написавши пісні "Lucky Now" (у ній підспівує його двоюрідний чи троюрідний брат, у тієї годину він був ще маленьким хлопчиком), "Brother", "Так Те Вже Є". У Кузьми були свіжі знання англійської мови, тому більшість пісень писалося англійською мовою, а потім, у залежності від необхідності їх перекладали на українську мову. Головним критиком Кузьми була знову ж таки мати, до якої він прислухався в любій справі.

„Ми в школі співали на танцях. І незалежно створювали свою ЛАНЦЮГОВУ РЕАКЦІЮ, мі займались у другові зміну. І друга зміна практично не малаі можливості проводити уроки, тому що в нас замісь колонок були так звані „матюкальники”, які висіли на стовбах. Смороду дуже голосно грали, і коли до них підключали гітару, вона давав такий струнний звук, як з відра. Для панкові-долі це була просто фантастика! До цієї ж стовпчика був підключений і вокал. Це був 87-й рік...”

1988-89 рр. – це година, коли в Новояворівську групою „наша контора” була заснована андеграундна студія "Sпати". Сюди вступили Кузьма й Ігор Яцишин, які разом складали групу „ланцюгова реакція” і продовжували грати хардкор-панк. Спочатку смороду грали в тому самий ПК поверхом вище, тому що були відомою групою, алі коли взали, що "недолітка лабают класний музон", перейшли в „нашу контору”.

У тієї годину Кузьма грав музику для танців. Розшивровку слова „Sпати” як „студія патологічної тиші” також придумавши Кузьма.

Невдовзі Кузьма бравий долю в діяльності груп АСОЦІАЦІЯ ДЖЕHТЛЬМЕHІВ, УКО, ТРУНА, DEATH TIME BOYS, РЕАHІМАЦІЯ. Він грав на гітарі, співав, був одночасно автором музики, тескстів і обличчам усіх цих груп. Отут і з'явилися люди, які зіграли важливу роль у формування „скрябіна”: Андрій Кьюр Штурму, Славік Пономарьов, Саня Скрябін та інші. Також існували і сольні проекти Кузьми в стилях психоделік і нью-романтік. З тієї години запозбавилися пісні "Душу і плоть", "Love Me To Death", "Ліза", "Texas Song" тощо.

Одже, 30 червня 1989 долі була записана перша пісня проектові, у який входивши Кузьма, Рій і Шура і через декілька днів називався „скрябін”. Алі через ті, що Риючи в грудні 1989 долі забрали в армію „скрябін” як група перетворився вещо абстрактне. Тім годиною збірна команда студії „Sпати”, яка називалась „сидіння разом”, поїхала на фестиваль „вивих”, що проходивши у Львові. Вісь що розповів Рости про склад команди: „щодо „сидіння разом” – думаю, що там були Кузьма, Скряба, Шура, Паламар(Славік Пономарьов), Андрій Гулу і, може, ще Либа Миросік...” Там Кузьма виступав під іменем Андрій Кілл, йя ж назва була використана в 1990 році на „червоній руті” у Запоріжжі. Цей період у житті Кузьми – година тяжких „даунів” і великих втрат, коли вмирали близькі йому люди і не сприймалася його музика. Тім годиною, з виходом альбому "Violator" групи DEPECHE MODE, Кузьма остаточно визначається зі стилем, якому він присвятить собі. Отже, останньою любов'ю Кузми в музиці були DEPECHE MODE і THE CURE.

У 1993 році Кузьма розрахувався з медінститутом, алі це зайняло пів долі, які для групи виявилися непрордуктивними.

На „Победе” (по неофіційним даним, „Побед” було три, першу купили в 1991 році) Кузьма те сам, те з Роєм і з Шурою подорожував до Німеччини. Таке життя продовжувалося до 1995 долі.

Перший раз Кузьма поїхав до Берліну в складі делегації українських музикантів на фестиваль "Berlin Independence Days".

У 1994 році Кузьма одружився на Світлані – дівчині, яка вчилась з ним у паралельних класах, і яка колися захистила його бажання піти в музику перед його ж батьками. Світлана – художниця і Кузьма є найбільшим шанувальником її талантові. Алі в цьому ж році він змушений був покинути дружину і переїхати з Роєм і Шурою до Києва. „пів долі я звикав, у міні були депресії, 2 рази в місяць я їздив додому,” – розповідає Кузьма. Алі, отримавши власну квартиру в столиці і насолоджуючись успіхом нещодавно записаного альбомові „птахи” і встановивши антену „Polsat”, Кузьма заспокоївся і навіть почав втягуватись в активне життя київського музичного бомондові. Алі незабаром Світлана теж переїхала до столиці і сімейне життя продовжилось.

Подейкують, що колися Кузьмі хотілося бути журналістом. На питання, на скільки це йому вдалося, він відповів: „ні. Я дуже радій, що вчасно зміг зупинитись і подивитися на собі зі сторони. Хоча і зараз я працюю в деяких журналах, щоправда, під псевдонімом”.

„Я не поет, - каже Кузьма, - Ростик – поет, а я – так, текстовик”. Кузьма впевнений, що музика має писатися першою, а вже потім під неї мають писатися слова. „написати музику на слова – це теж саме, що сшити костюм, а вже потім народити під нього людину!”.

Захоплення Кузьми – велосипеди і машини. Нещодавнго він нарешті придбав собі нормальний байк, хоча мріяв про нього ще з дитинства. Поки в кузьми був „фольцваген”, його можна було побачити цілими днями за ремонтом машини. Тепер у нього „фіат”, з яким клопот ще більше. Заті Кузьма дуже полюбляє, відремонтувавши автомобіль, їздити на великій швидкості.

У 1996 році Кузьма взявши долю в програмі „Бомба”. Це була данина моді і прагнення до популярності, алі зрештою всі – і глядачі, і Кузьма – зрозуміли, що це зовсім ненормальне заняття для „скрябінців”.

Яким ми бачимо Кузьму сьогодні? Нікому не потрібно доводити, що це мудра і розумна людина, психолог від природи. Хоча поводження Кузьми залежить практично тільки від настрою. Коли настрій нормальне, це людина, що має неймовірний шарм, почуттям гумору, незвичайно контактний. Може піти в нічний клуб, поспілкуватися з простими смертними або навіть з фанами, яких, здається, любить і цінує більше всього. До музики він відноситься просто, пише неї у своє власне задоволення, утім, як і живе. Але остерігайтеся Кузьми в дауне! У цей час йому всі не так, найкраще залишити його одного.

Існує багато історій, що зв'язують ім'я Кузьми з наркотиками. На питання, чи знаком він з цим, Кузьма чесно відповів: "У Берліні раз понюхав. Якась іспанка поруч курила якусь гидоту. Мені цього вистачило. Я забув як мене кличуть, утратив контроль над собою. Ні, мені не сподобався цей стан..."

"Я консерватор по натурі, - говорить Кузьма, - щоб одягти якісь нові штани потрібно, щоб старі нагадували каки-то старі шорти..."

"Я страшно марновірна людина: скрізь ходжу і плюю через плече. Книжок таких не читаю, але вірю усьому, що мені говорять".

"У мене дуже мало друзів. Та й по життю я переконуюся, що їх не може бути багато. Тому намагаюся не "розпорошуватися" на людей, що хочуть здаватися добрими друзями."

"Моя природа дуже панковая. Я почуваю, що згодом відходжу від цього. Але я б не хотів. Я хотів би залишитися такій же авантюрним, як у молодості".

"Творчість для мене не є чимось незвичайним, це просто спосіб мислення, це спосіб передачі інформації. Я не вмію, наприклад, красиво говорити, тому я йду в студію, придумую музичний супровід і слова більш-менш у риму, якими хочу щось сказати".

У групі Кузьма - це батько, Рій із Шурою ніколи не лаються з ним (хоча їхньої думки часто не збігаються) і намагаються прислухатися до всіх його рад. Ще одна риса Кузьми, що стала загальновідомої - пристрасть до необґрунтованих прогнозів.

Не варто вірити Кузьмі, що незабаром вийде якийсь новий альбом, якщо тільки він не тримає цей альбом у руці. Хоча, подібні речі дуже легко простити, якщо врахувати те, що в голові Кузьми постійно вариться матеріал для нових пісень.