Полив - відповідальна операція з догляду за кімнатними рослинами. Визначити, коли й скільки поливати ту або іншу рослину, не так просто. Для цього необхідно мати не тільки досвід, але й інтуїцію.

Міські жителі використовують для поливу водопровідну воду. Проте вона зазвичай хлорована й жорстка - містить надлишок солей кальцію. Від хлору можна частково позбутися, заздалегідь набравши й відстоявши воду протягом доби. Ще краще пропустити її через побутовий фільтр. Що ж стосується солей кальцію, то реакція різних видів рослин на вміст їх у ґрунті неоднакова. Азалія, іксора, гарденія, бромелії й орхідеї не терплять жорсткої води, а от юка й цикас не постраждають від підвищеного вмісту вапна. Важливий і субстрат, в якому ростуть ті або інші види, - торф'яний буде якийсь час зв'язувати вапно, що надходить із водою, піщаний таких властивостей не має.

Виявити надлишок солей кальцію неважко: при постійному поливі жорсткою водою вапняний наліт осідає на стінках і краях горщиків.

Як позбутися надмірної жорсткості води? Найпростіший спосіб - кип'ятіння, при цьому жорсткість знижується на 30- 50%, але вода втрачає кисень, що теж недобре для рослин. Можна приготувати й використовувати для поливу талу воду, для цього відстояну протягом доби водопровідну заморожують у холодильнику. Потім кубики льоду відтаюють у кімнатних умовах і отриману воду підігрівають до кімнатної температури.

Є ще один спосіб: у десятилітрове відро з водою кладуть на ніч перфорований пакет з торфом (500 г). Після дворазового використання торф міняють. Знизити вміст солей кальцію у водопровідній воді можна й хімічним способом, вливши в неї по краплі щавлеву кислоту (0,2 г на 10 л). Воду відстоюють для утворення осадку солей, а потім обережно зливають, намагаючись не збовтати осад. З тою ж метою застосовують 0,1%-ний розчин лимонної кислоти. Вона не осаджує солі кальцію, але підкисляє субстрат. М'яку дощову воду не варто використовувати через забруднення навколишнього середовища. До речі, постійно поливати тільки м'якою водою не рекомендується, тому що для нормального росту й розвитку рослин необхідний кальцій.

Дуже важлива температура поливної води.
Вона повинна бути не нижчою за 15°С і не вищою за 25.

Вода з-під крана занадто холодна навіть улітку. Вона погано всмоктується корінням й може викликати обпадання листя. Під час росту й цвітіння рослини краще поливати ледве теплою водою, а коли активний розвиток закінчується, особливо пізньою осінню й узимку, — водою кімнатної температури (більш тепла може спровокувати небажаний ріст).

Коли, як часто і як забагато потрібно поливати? Насамперед, необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного виду. Постарайтеся спочатку визначити правильну ботанічну назву придбаної рослини і її природні умови. Від цього буде залежати догляд за нею. Потреба у воді визначається не тільки видом і його походженням, важливою є фаза розвитку, загальний стан, вік придбаного екземпляра, освітлення і температура в приміщенні, посадкова ємність, її розмір і матеріал, з якого вона зроблена, дренаж.

Необхідність поливу визначають за такими ознаками. Для більшості декоративних рослин, за винятком тих, що закінчили активний сезонний ріст, кактусів та інших суккулентів, поливати потрібний тоді, коли верхній шар землі в горщику просохне й посвітліє. Волога земля, як легка, так і важка, завжди темніша за суху. Простий прийом для визначення того, чи потрібний полив, - запхати вказівний палець у субстрат на глибину 1,5-2 см. Якщо кінчик його залишиться сухим, значить, настав час поливати. Настільки ж простий і інший спосіб - підняти горщик з рослиною і за його вагою визначити, суха в ньому земля чи мокра. Волога, природно, більш важка. Нескладно навчитися визначати стан субстрату в глиняних, пластикових горщиках і дерев'яних діжках по звуку при постукуванні по їхніх стінках. Більш дзвінкий - земля суха, глухий — мокра.

Показником того, що рослина потребує термінового поливу є її зів’яле листя, іноді при цьому земля відстає від стінок горщика. Пересушена рослина незабаром може скинути листки й бутони. Однак, такий же результат – зів’ялі листки й нездоровий вид - може бути, навпаки, наслідком занадто «старанного», частого поливу. Субстрат не встигає просихати, втрачає повітря, необхідне кореневій системі, закисає, молоді корінці загнивають. Таку рослину потрібно терміново пересадити в горщик меншого розміру, вирізавши гострим ножем усе гниле коріння й присипавши місця зрізів товченим деревним вугіллям. Замість звичайного субстрату хворий екземпляр краще на час посадити в мох сфагнум або промитий річковий пісок. Щоб уникнути зайвої вологості земляної грудки й забезпечити доступ повітря до коріння, варто на наступну добу після кожного поливу знайти час і прорихлити верхній шар землі в горщиках за допомогою загостреної дерев'яної палички.

Точного рецепту, як часто поливати рослини, дати не можна. Покладатися потрібно не тільки на вище згадані прийоми, але й на інтуїцію. Потрібно навчитися помічати найменші зміни в стані рослин й робити своєчасні висновки.

При поливі води потрібно стільки, щоб вона добре просочила земляну грудку. Надлишок її, що вийшов через дренажний отвір в піддон, через 2 години треба злити або вибрати за допомогою губки. За цей час досить рівномірно зволожиться весь субстрат. Поливати потроху, нехай навіть щодня, не можна, зволожується тільки верхній шар ґрунту, а коріння, що було на глибині, залишається сухим, що нерідко призводить до загибелі рослин.

Отже, загальне правило: поливати краще по можливості рідше, але щедро.

Якщо вода після поливу застоюється на поверхні й не просочується через дренажний отвір, необхідно перевірити, не чи забився цей отвір. Для цього горщик піднімають і дерев'яною паличкою акуратно прочищають дренажний отвір. Якщо це не дасть позитивних результатів, рослину вибирають із горщика й роблять дренаж за правилами.

Вода може погано просочуватися через субстрат, коли він дуже важкий або щільно пронизаний корінням (рослину довго не пересаджували). В останньому випадку зволожити земляну грудку важко, вода, не проникаючи в неї, стікає по стінках горщика. У такому випадку горщик повністю занурюють у воду на 1 годину. Те ж саме роблять, коли земля занадто пересохла й відстала від стінок горщика. Це буває, наприклад, у ємностях з азаліями й іншими кімнатними рослинами, посадженими в легкий торф'яний субстрат.

Горщики із занадто пересохлою землею поливають 2-3 рази протягом декількох годин, по мірі всмоктування води. Після поливу надлишок вологи видаляють. Зануренням у воду зволожують епіфіти, які вирощують в корі або в дерев'яних і бамбукових кошиках, бромелієві, орхідні, геснерієві, папороті. У воді рослини тримають від декількох хвилин до однієї години. Потім їх виймають, дають стекти воді й ставлять на місце.

В основному кімнатні рослини поливають із лійки, краще з довгим носиком. Не можна лити воду з висоти, у центр горщика або під корінь, тому що при цьому вимивається земля й оголюється коріння. Носик лійки слід покласти на край горщика і, злегка нахиливши лійку, лити воду, міняючи місце по кругу ємності. Наповнюють її до країв 2-3 рази.

Деякі рослини краще поливати не зверху, а в піддон, наприклад, глоксинії, сенполії, цикламени. В деяких з них листя закриває краї горщика, і точка росту знаходиться біля поверхні субстрату, інші мають легко загниваючі бульби. При зволоженні через піддон листя, бульби й точка росту не заливаються водою, до того ж це перешкоджає засоленню верхнього шару субстрату. Воду в піддон додають доти, поки верхній шар землі не просочиться вологою.

Для більшості інших рослин варто чергувати способи поливу.

Потреби у воді в кімнатних рослин суттєво міняються залежно від пори року. Навесні, зі збільшенням тривалості світлового дня, фізіологічні процеси в рослин активізуються (зазвичай це кінець лютого - початок березня). Полив збільшують, коли з'являються перші ознаки росту. У міських квартирах рано відключають центральне опалення, так що наприкінці квітня - травні, якщо на вулиці холодно, температура в них різко знижується. У такий час потрібно бути дуже уважним і скоротити полив. Навесні й улітку поливати можна в будь-яку годину дня, але не пізніше 21 години. У жаркі дні, особливо на південних вікнах, субстрат сохне швидко, доводиться поливати 2 рази в день - зранку і ввечері. Якщо горщики сильно нагріваються, їх треба притінити, дати охолонути й тільки тоді поливати теплою водою.

Тропічні культури - монстери, диффенбахії, філодендрони й інші в цей період потребують щедрого зволоження, їх поливають відразу після просихання верхнього шару землі в горщиках.

Представникам сімейства бромелієвих - неорегелії, гусманії, ехмеї - необхідно додатково вливати воду в розетку листя. Не можна допускати пересушування земляної грудки в кавового дерева, лимона, фікусів, гарденії - їх листя може пожовкнути й обсипатися. Рослини вологих субтропіків (мирт, гранат, гібіскус, аспідістра) поливають більш помірковано, через день-два після підсихання верхнього шари ґрунту на глибину близько 2 см. Так само поливають кактуси й інші суккуленти.

Восени й узимку поливати треба зранку. При цьому температура вологої земляної грудки за день встигає піднятися, що вберігає кімнатні рослини від небезпечного нічного переохолодження. Полив пізньої осені й узимку залежить від роботи центрального опалення у квартирі. Цибулинні й бульбові рослини, що перебувають у спокої 2-3 місяці (гіппеаструм, ахіменес, глоксинія, каладіум) зволожують 1-2 рази на місяць, не допускаючи повного пересихання субстрату. Протягом декількох днів, тижнів і навіть місяців не поливають кактуси й інші суккуленти.