А тепер – про самі тюльпани. Ці квіти поширилися по усьому світу із Середньої Азії. «Тюльпан» у перекладі з перської мови означає «тюрбан». Висота рослин варіюється від 10 до 80 см, що дозволяє вирощувати їх і на альпійських гірках, і для прикраси саду, і на зрізання в букети.

Забарвлення віночка буває від білосніжного до практично чорного, є сорти з комбінацією декількох кольорів у вигляді смужок, штрихів, плям. Різноманітність форми квітів задовольнить будь-який каприз: проста й махрова, келехоподібна, дзвіночкова, лілейна й т.п.

Для посадки тюльпанів найбільше підходять добре освітлені ділянки, захищені від сильних вітрів. При сильному затіненні рослини витягуються, стебла стають тонкими й тендітними, цибулини дрібніють. У цілому ж вони досить невибагливі.

Висаджувати тюльпани бажано на грядках з легким супіщаним ґрунтом, дуже корисним для квітів є внесення перепрілого компосту. На користь буде також внесення товченого деревного вугілля з розрахунку приблизно 200г/м.кв. Але навіть якщо земля важка й щільна, це можна виправити. Внесення компосту, річкового піску, підсипання пухкої родючої землі здатні розв'язати проблему оптимізації складу ґрунту. Внесення свіжого гною зовсім неприпустиме, бо тоді не уникнути загнивання цибулин і спалаху грибкових захворювань.

Оптимальна ширина грядки приблизно 60-90 см. Перед посадкою на ній потрібно зробити поперечні борозенки на відстані 25-30 см для великих цибулин і на відстані 10-15 см для маленьких. Глибина посадки приблизно 10-15 см для великих і 5-7 см для дрібних цибулин, але в кожному конкретному випадку це залежить від складу ґрунту. За допомогою лійки потрібно пролити борозенки гарячою водою з марганцівкою для профілактики захворювань. Потім акуратно розташувати в них цибулини, злегка вдавлюючи в ґрунт; великі – на відстані 10-15 см одну від одної, дрібні – тісніше.

І ще одна порада. Якщо ґрунт дуже важкий і схильний до застоювання вологи, то на дно борозенок слід насипати крупний промитий пісок шаром не менш 3 см. Це дозволить створити свого роду дренаж і запобігти вимоканню цибулин.

Засипавши борозенки землею, поверхню грядки потрібно обов'язково акуратно вирівняти за допомогою грабель, щоб не було явних нерівностей, у яких буде застоюватися вода. У випадку посушливої осінньої погоди грядку через 7-10 днів після посадки необхідно буде рясно полити, щоб цибулини могли розвити гарну кореневу систему.

Якщо облаштувати окрему грядку не виходить, а тюльпанів все одно дуже хочеться, можна посадити їх невеликими декоративними групами у різних місцях: під деревами, на газоні, в альпінарії. Навіть у найбільш, здавалося б, непридатному місці досить просто викопати лунки й посадити туди цибулини. Лунки по ширині копаються довільними, у глибину приблизно 20-30 см. На дно потрібно насипати дренаж з невеликої кількості гравію й крупного піску шаром до 7-10 см і трохи присипати землею. Розташувавши там цибулини за бажаною схемою на відстані близько 10 см одна від одної, засипати їх шаром родючого ґрунту на 10-15 см. Головне, щоб у місцях посадки не застоювалася вода, інакше цибулини просто вимокнуть, а в зимовий час буде велика ймовірність вимерзання. При такій посадці не потрібно проводити щорічне викопування цибулин.

З настанням стійкої холодної погоди й початком промерзання ґрунту поверхню гряди й місць групових посадок можна замульчувати перепрілим компостом або, у крайньому випадку, торфом шаром 5-7 см. Що це дасть?

1. Мульча не дасть розтріскуватися ґрунту при перепадах температури взимку й навесні.
2. Температура всередині ґрунту буде більш рівною.
3. Верхній шар ґрунту буде залишатися пухким, пропускаючи повітря й вологу до кореневої системи.
4. А навесні крізь шар мульчі не зможуть пробитися численні бур'яни.

На попереднє місце посадки тюльпани рекомендується повертати приблизно через 5 років. Але якщо немає можливості для такої зміни, то потрібно просто більше уваги приділяти профілактиці ґрунту від шкідників і хвороб. Непоганими попередниками для тюльпанів є часник, тагетес (чорнобривці), настурція, календула, які своїми фітонцидами оздоровлюють ґрунт.