Найбільшим визнанням користуються три альбоми, записані під керівництвом продюсера Квінсі Джонса, — «Off the Wall» (1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987), причому «Thriller» занесений у Книгу рекордів Гіннесса як диск, що був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики (104 млн. примірників, станом на 2007 рік).

В активі Джексона тринадцять премій «Греммі», стільки ж разів він піднімався зі своїми піснями на перший щабель американських чартів продаж. Двічі його ім'я занесене в Зал слави рок-н-ролу — як і учасника гурту «П'ятірка Джексонів» (1997), так і сольного виконавця (2001).

Життєвий і творчий шлях

Майкл Джексон народився сьомою дитиною в чорношкірій родині в Гері (Індіана). Його батько, Джозеф Джексон (англ. Joseph Jackson), працював кранівником на заводі, а мати, Кетрін Джексон (англ. Katherine Jackson), — у великій компанії промислового устаткування «Сірс» (англ. Sears). Правила поведінки в сім'ї були досить строгі й батько дозволяв собі бити дітей.

У 1964 році у віці чотирьох років Майкл увійшов як співак до складу поп-гурту The Jackson Five, створеного братами під керівництвом батька.Їхній батько Джо був непоганим блюзовим гітаристом, і своєю музичною обдарованістю брати Джексон зобов'язані саме йому. Спочатку він грав на бонго і тамбурінах, але з часом зайняв у гурті положення лідера, і став провідним вокалістом. Вже у віці 7 років Майкл був хореографом гурту. Незважаючи на явний вплив Джеймса Брауна, Джексон навіть на ранньому етапі намагався йти своїм шляхом. Він відразу ж привернув до себе увагу властивою тільки йому вокальною стилістикою і самостійно винайденими танцювальними рухами, що стали невід'ємним елементом його виступів.

Наприкінці 1968 гурт підписав контракт із відомою звукозаписуючою фірмою Motown Records і видав перші свої ранні хіти: «I Want You Back», «ABC» та «І'll Be There». The Jackson Five здобув популярність у 1969 році, коли дебютний запис «Я хочу тебе повернути» (англ. I Want You Back) зайняв перше місце в американських хіт-парадах. У 1976 році перейменований в The Jacksons.

1970-ті

У 1970-ті роки гурт стає особливо популярним і в 1976 році вже випускає антологію своїх творів. Вже в 1971 році Майкл випустив свій перший сольний альбом «Got to Ве There». Балада зайняла верхній рядок у хіт-парадах не тільки в США, але й у Європі.

У 1978 році Джексон познайомився з продюсером Квінсі Джонсом (англ. Quincy Jones), і незабаром під його керівництвом чорношкірий співак записав один з найвідоміших своїх соул-альбомів «Off the Wall» (1979), у якому співак зарекомендував себе вже зрілим майстром. Цей альбом знову став чемпіоном американського хіт-параду, один з його синглів був визнаний гідним премії Греммі.

1980-ті

Зірка Майкла Джексона на Алеї слави зірок

Майкл Джексон 14 травня 1984, під час церемонії біля Білого Дому на старті кампанії проти водіння в нетверезому стані.

У 1982 році Майкл випустив альбом, створений на основі фантастичного фільму Стівена Спілберга «Інопланетянин» (англ. Е.T. the Extra-terrestrial). І хоча альбом через юридичні порушення зняли з продажу, проте Джексон за цей фільм був визнаний гідним другої премії «Греммі».

Другий альбом у 1982 році називався «Триллєр» (англ. Thriller). Альбом побив усі існуючі рекорди по кількості проданих екземплярів і утримує цей титул дотепер. Заробіток самого Майкла на альбомі склав $53 млн. доларів. В альбом увійшли хіти, кожний з який підтримувався відеокліпом, що, безсумнівно, розширило межі жанру. Відеокліпи, у яких демонструвалася його неабияка майстерність не тільки як співака, але й танцівника, перебували у «гарячій» ротаціі на тільки-но створеному музичному телебаченні MTV, і відкрили шлях до успіху для багатьох чорних виконавців.

Саме в цей період преса припинила асоціювати Джексона виключно з «чорною музикою». Примітно в зв'язку з цим, що в записі альбому брали участь багато білих артистів, у тому числі колишній учасник групи The Beatles Пол Маккартні «Дівчина моя» (англ. The Girl Is Mine). У січні 1984 року Джексон був висунутий відразу на 12 номінацій премії «Греммі», 11 з яких саме за альбом. Він отримав 8 з 12 нагород, що стало рекордом. Фактично з того часу Джексон отримав титул «короля поп-музики». За іншими відомостями, він почав іменувати себе так сам з 1991 року .

Починаючи з 80-х років із-за особливостей своєї поведінки Джексон регулярно асоціювався в пресі з Пітером Пеном, героєм творів шотландського письменника Джеймса Баррі, хлопчиком, який не хотів дорослішати. У середині 2000-х років і сам Джексон говорив, що в душі він Пітер Пен. У 1983 Майкла Джексона спонсорує компанія Пепсі-кола. Окрім композиторського і виконавського таланту, з цього періоду критики почали відзначати і танцювальну майстерність Джексона. У зв'язку з цим в зростанні його популярності підкреслювалася роль телебачення, що могло продемонструвати йогоо сценічну поведінку.

У січні 1984 року в результаті піротехнічної несправності під час одного з виступів Джексон отримав множинні опіки голови. У тому ж році він зробив останній тур «Вікторі» (англ. Victory) з «П'ятіркою Джексонів», в записах яких він на той час вже відійшов на задній план. Турне вилаяли за погану організацію — за свідченням окремих джерел, гастролі врятувала тільки участь Майкла . Проте на концерти турне за участю популярного співака було продано рекордну кількість квитків за всю історію існування поп-музики.

У 1985 Майкл випускає свій «африканський» сингл «Ми — світ» (англ. We Are The World), що відразу ж стає міжнародним хітом. В середині 1980-х років Джексон став відомим через свою ексцентричність. За $47,5 млн. доларів скуповує контрольний пакет акцій ATV Music company, яка володіла правами на записи Джона Леннона і Пола Маккартні, тим самим пориваючи дружні стосунки з останнім, який хотів сам заволодіти акціями компанії. Лише на початку 2009 року він вирішив повернути придбаний каталог Маккартні.

Сценічний костюм під час концертних виступів. Альбом «Bad», 1987 рік.

У 1987 році Джексон після трирічної перерви відновив концертну діяльність, цього разу організувавши особисте турне, а також випустив новий альбом «Bad». Міжнародне турне у підтримку альмбому принесло $125 млн. доларів чистого прибутку. У той період в пресі часто писали про те, що в Джексона змінилася форма носа, а це, на їх думку, свідчило про перенесену ним пластичну операцію. У 1987 році в Джексона помітно побіліла шкіра, що призвело до чуток про лікарське втручання. Проте у автобіографії він спростував ці чутки, заявивши, що не робив багаточисельних пластичних операцій, які приписувала йому преса, а зміну своїй зовнішності пояснив переходом на вегетаріанську дієту . Не дивлячись на це, преса продовжувала стверджувати зворотне: зокрема, в 1989 році повідомлялося, що через втручання пластичних хірургів його зовнішність, особливо форма носа, істотно постраждали. Пізніше, в 1993 році, Джексон заявляв, що освітлення його шкіри пов'язане із спадковим захворюванням . У 1998 році після зустрічі з артистом представники одного з американських таблоїдів заявили про відсутність слідів пластичної хірургії на його обличчі і публічно вибачились .

Ранчо Neverland, Лос-Олівос, Каліфорнія.

У 1988 році Джексон був найвисокооплачуванішим естрадним артистом . Він купив ранчо в Каліфорнії, перейменував його в Neverland (назва чарівного світу з казок про Пітера Пена, в якому діти припиняють рости й старіти), влаштувавши там парк атракціонів і зоопарк.

1990-ті

Свій наступний альбом «Dangerous» Джексон випустив у 1991 році . Це був перший з його популярних альбомів, в підготовці якого не брав участь Квінсі Джонс . Цей альбом був найтривалішим за часом звучання — 76 хвилин. До того ж співак спробував змінити стиль — це був техно-поп, у якому всі мелодії були загострені.

У 1990-ті роки Джексон займався доброчинністю, зокрема допомагав дітям з різних країн . Так, у 1992 році під час громадянської війни в Югославії він жертвував велики суми грошей дітям Сараєво , а наприкінці 1990-х років надавав допомогу біженцям з Косово .

На початку 1990-х років почали з'являтися публікації, автори яких звинувачували Джексона в крадіжці текстів пісень, хоча сам співак заперечував свою причетність до плагіату .

В той же час зростаючий інтерес преси почало викликати особисте життя Джексона. У серпні 1993 року співець був звинувачений в сексуальних домаганнях до тринадцятирічного (згідно деяким джерелам, одинадцятирічного хлопчика . Джексон відкинув усі звинувачення, але вирішив питання поза судом, заплативши родині хлопчика більше $20 млн. доларів. Не дивлячись на свою репутацію Джексон продовжив виступи: зокрема, через місяць після скандалу він приїхав з концертом до Москви . Проте, вже в листопаді 1993 року він раптово перервав концертний тур, після чого позбувся підтримки компанії Пепсі (англ. Pepsi Co.), що виступала основним спонсор впродовж попередніх дев'яти років. В цей час писалося, що через нервові зриви Джексон набув залежності від болевгамовуючих ліків .

У травні 1994 року Майкл Джексон оженився на дочці Елвіса Преслі Лайзі Марії (англ. Lisa Marie Presley). Офіційна церемонія відбулася в Домініканській республіці . Цей факт отримав широкого розголосу на сторінках преси. На шпальтах газет цей брак був висвітлений як спроба артиста поліпшити свій імідж після історії із звинуваченнями щодо сексуальних домагань . Шлюб розпався вже в січні 1996 року .

Одна з багатьох статуй зведених по Европі під час туру на підтримку альбому «HIStory».

Незважаючи на все, Майкл зумів підтвердити високу репутацію зірки, випустивши свій наступний подвійний альбом у 1995 році «HIStory» (повна назва — англ. HIStory: Past, Present and Future — Book I), значна частка якого складалася з хітів минулих років. Тираж 14 млн. дисків. У записі альбому брала участь поп-зірка сестра Майкла Джанет Джексон (англ. Janet Jackson) . Концертний тур «HIStory» став відомий масштабними шоу-виставами, в яких Джексон з'являвся у вигляді месії, і спорудженням десятиметрової статуї співака в місцях його концертів по Європі, Австралії і Південній Африці.

Через десять місяців після розлучення Джексон одружується вдруге — на 39-річній медсестрі Деббі Роу (англ. Debbie Rowe) . У лютому 1997 року у подружжя народився син Принц Майкл (англ. Prince Michael), а в квітні 1998 — донька Періс Майкл (англ. Paris Michael) . Проте восени 1999 року їхній шлюб розпався .

У 1997 році вийшов альбом «Blood On The Dance Floor: HIStory In The Mix», що переважно складався з реміксів пісень з попереднього альбому, але позитивно оцінений критиками. У 1999 році Джексон повідомляв, що записує альбом з групою своїх братів, а наступного року — що працює над новим сольним альбомом, який при цьому буде останнім.

У 1999 році в Мюнхені артист організував відомий концерт «Джексон і друзі», в якому окрім нього брали участь, зокрема, такі групи, як Статус кво (англ. Status Quo) та Скорпіонс (англ. Scorpion`s), доходи від шоу пішли до фонду ЮНЕСКО, організації Червоного Хреста і до Дитячого фонду Нельсона Мандели.

Джексон був володарем безлічі музичних винагород. На церемонії World Music Awards у 2000 році він був названий найпродаванішим поп-виконавцем тисячоліття.

2000-ні

Новий сольний альбом «Invincible», на запис якого Джексон витратив близько $30 млн. доларів, вийшов наприкінці жовтня 2001 року і був неоднозначно оцінений критиками, проте він одразу посів перші місця у чартах більш ніж 20 країн.

Влітку 2002 року в Джексона народився ще один син Принц Майкл II (англ. Prince Michael II) — від невідомої сурогатної матері. Третє дитя Джексона здобуло популярність через скандальну історії, що сталася в Берліні: співак, вирішив продемонструвати своє маля фанатам, присутнім під балконом його номера в готелі, він витягнув руку з немовлям над перилами, що було вкрай небезпеним. Це викликало обурення преси, а сам Джексон визнав тоді свою необачність.

Новий скандал за участю Джексона зачався в лютому 2003 року, коли був показаний документальний фільм Мартіна Башира (англ. Martin Bashir) знятий про нього. У фільмі Джексон, зокрема, розповідав про свою любов до дітей, про наміри всиновити по два немовля з кожного континенту. Він повідомляв, що чужі діти ночують у нього в садибі — мова йшла про дванадцятирічного хлопчика Гевіна Арвізо (англ. Gavin Arvizo), що хворів на рак. У листопаді за заявою адвокатів хлопчика на ранчо Neverland було здійснено обшук (частина ранчо була зруйнована). Сам Джексон був заарештований за звинуваченням в розтлінні неповнолітніх, але незабаром був відпущений під заставу. Співак при цьому відкидав усі звинувачення. У листопаді 2003, Джексон випустив збірник найбільших хітів «Номер перший» (англ. Number Ones), який розійшовся тиражем 6 млн. копій.

Восени 2004 Майкл Джексон випустив набір з 5 дисків «Michael Jackson: The Ultimate Collection' Box Set», який містить 57 треків і 13 раніше невипущених записів, які охоплюють період з 1969 по 2004 роки, а також невиданий раніше живий концерт 1992 року на DVD. Восени 2004 року на Джексона було заведено ще одну справу за заявою про сексуальне насильство, нібито скоєному 20 років раніше. Суд, що продовжувався 5 місяців 2005 року, зняв з Джексона всі звинувачення . Після суду артист вилетів до Бахрейна, де був прийнятий королівською родиною . У жовтні 2005 року повідомлялося, що Джексон вирішив залишитися в Бахрейні. У травні 2005 року під час суду над Джексоном були обнародовані свідоцтва, що артист знаходився на межі банкрутства. У липні 2005 року фінансова компанія Prescient подала до суду на Джексона, зажадавши від нього виплати $48 млнів доларів за умовами договору, згідно якому компанія повинна була рефінансувати борг Джексона Банкові Америки в $272,5 млн. доларів. Суперечка була врегульована позасудовим шляхом тільки в червні 2007 року, але до цього часу до Джексону з вимогою стягнення боргів звернувся також численний штат його колишніх працівників.

Проте у червні наступного року представник Джексона оголосив, що співак знаходиться в Ірландії і збирається переїхати в Европу. Наприкінці грудня 2006 року Джексон повернувся до США. У 2006 році він отримав діамантову нагороду за продаж більше ніж 100 мільйонів дисків.

У листопаді 2007 року було оголошено про випуск ювілейного видання альбому «Thriller» — «Thriller 25». Видання старих записів, реміксів та деякиї нові пісні, вийшло в лютому 2008 року.

У листопаді 2008 року Джексон передав свій маєток Neverland з особистої власності у власність корпорації, в якій він був лише одним з співвласників. У тому ж місяці стало відомо, що син короля Бахрейна шейх Абдулла бін Хамад Аль-халіфа (англ. Abdulla bin Hamad Al Khalifa) подав до суду на Джексона у зв'язку з тим, що той не випустив альбоми і автобіографію, на створення яких шейх дав гроші в 2005 році. Джексон заявив, що надані йому гроші були лише дарунками і ніяких остаточних домовленостей на той момент ще не було досягнуто, проте врешті-решт сам врегулював суперечку позасудовим шляхом.

У листопаді 21, 2008, газета опублікувала, що Джексон звернувся в іслам і змінив свою назву на 'Mikaeel', а в Лос-Анджелесі в будинку Стіва Porcaro з британської музичної зіркою Cat Stevens (тепер Юсуф Іслам), однак інші джерела вважають, що він був перетворений на початку 2007, коли його брат Jermaine сказав він прийняти іслам.

Смерть

Вдень 25 червня 2009 року Джексон раптово помер у віці 50 років від зупинки дихання та серця. Він був доставлений до лікарні університету Каліфорнії у Лос-Анджелесі бригадою екстренної допомоги 911 в стані коми, але лікарі не змогли врятувати його життя. Смерть настала близько 15 години за місцевим часом GMT-8:00 (1 година ночі за Києвом).

Щодо факту смерті Майкла Джексона проводиться розслідування. Побічну дію ліків розглядають як найпершу версію раптової смерті короля поп-музики. Майкл Джексон перестав дихати після чергової ін'єкції знеболювального препарату. Начебто, після ін'єкції сильнодіючого знеболювального препарату «Демерол» у Джексона почалося ускладнення: він дихав все повільніше, поки не припинив дихати зовсім.

Розтин тіла поп-короля провели у п'ятницю, 26 червня 2009 року, але результати експертизи і токсикологічних тестів будуть відомі щонайменше за 6-8 тижнів.

27 червня 2009 року родичі Майкла Джексона висунули вимогу провести ще один розтин тіла зірки. У родини залишилися питання, на які досі немає відповіді.

"Є чимало запитань, наприклад, 12-годинна прогалина між тим, коли Майклу стало недобре і тим часом, коли медики заявили, що він не дихає. Що сталося у цей час? Ми не знаємо...",- каже Джессі Джексон, однофамілець поп-короля та відомий правозахисник.

Конрад Мюррей : особистий лікар Майкла Джексона.

Повторний огляд тіла Майкла провів приватний паталогоанатом, найнятий родиною Джексонів. Висновків фахівця Джексони не оприлюднюють.

Від початку розслідування особистого лікаря Джексона було оголошено у розшук. На цей час відомо, що медик уже вдруге дав свідчення у справі. Кардіолог Конрад Мюррей, ім'я якого спочатку не розкривали, постійно жив у домі Майкла. І, як каже родина - незадовго до смерті зробив йому фатальну ін'єкцію... Джексонів особливо цікавить роль цього лікаря, який доглядав зірку в останні години - близькі поп-ідола прагнуть отримати від нього відповіді. Поліція припускає, що він останній, хто бачив Джексона живим.

Водночас адвокат Мюррея стверджує, що його підзахисного не підозрюють у причетності до смерті поп-короля.

"Нас запевнили, що Мюррея не підозрюють у причетності до смерті пана Джексона. Але він свідок подій, що призвели до смерті пана Джексона, тому поліція і прагне знову з ним поговорити",- сказав адвокат.

Причиною смерті короля поп-музики Майкла Джексона стало передозування потужним анестетіком «Пропофол».